пісні і ноти для дітей








Музичні знаки

Знаки альтерації: дієз, бемоль, Бекар
Знаки альтерації, акціденціі (нім. Versetzungszeichen, Akzidentien, англ. Accidentals) - знаки музичної нотації (мається на увазі, як правило, 5-лінійна тактова нотація), що вказують на підвищення або пониження будь-якого звуку без зміни його назви. Основні знаки альтерації - дієз, бемоль і бекар.

Характеристика

У 5-лінійної тактовою нотації знаки альтерації ставляться:

На початку нотного рядка, відразу за ключем (так звані ключові знаки): дієз, бемоль, при зміні знаків також Бекар - дійсні у всіх октавах до закінчення п'єси або до зміни знаків. При цьому якщо, наприклад, на лінійці при ключі варто дієз, а в тексті потрібно підвищити ноту ще на півтон, то при ній ставиться дубль-дієз (тобто знак при ноті позначає зміну висоти ноти в порівнянні з її звичайним становищем, незалежно від вже наявних знаків при ключі).
Ключові знаки пишуться на початку кожного рядка, порядок їх розташування суворо регламентований правилами, а кількість залежить від тональності, в якій написано твір. При переході (модуляції) в іншу тональність на досить тривалий час використовується зміна ключових знаків: на місці колишніх знаків (якщо такі були) ставляться Бекар, а потім вказуються знаки нової тональності (якщо вони не зустрічалися в колишній тональності).
Перед нотою, до якої вони належать (так звані випадкові знаки) - дійсні тільки в одній октаві і тільки до кінця такту, в якому знаходяться, якщо не скасовуються до того іншими знаками альтерації. Випадковими можуть бути дієз, бемолі, Бекар, дубль-дієз, дубль-бемоль, а також вийшли нині з ужитку бекар-дієз, бекар-бемолі і дубль-Бекар.





Особливості вживання терміна

Термін «знак альтерації» умовно застосовують не тільки по відношенню до музики мажорно-мінорній тональності і діатонічним модальним ладам (одноголосним і багатоголосним), в яких є традиційне для європейської музики уявлення про взаємозв'язок (кореляції) диатоники і хроматики, але також і по відношенню до музиці, в якій альтерації як феномена гармонії немає (наприклад, у давньогрецькій з її незалежними один від одного пологами мелосу або в 12-тонової музиці Шенберга, Веберна та Берга). По відношенню до такої музики дослідники замість терміна «знаки альтерації» найчастіше використовують термін «акціденціі».





 
 

При використовуванні інформації ссилка на сайт обов'язкова
www.zaspivaj.com

Яндекс.Метрика