Переживання ритму, а отже, і сприйняття музики - це активний процес. «Слухач тільки тоді переживає ритм, коли він його відтворює... Всяке повноцінне сприйняття музики є активний процес, який передбачає не просто слухання, а й відтворювання, причому відтворювання включає дуже різноманітні рухи. Внаслідок цього сприйняття музики ніколи не є тільки слуховим процесом; воно завжди слухо-руховий процесс.
Почуття музичного ритму має не тільки моторну, але й емоційну природу. Зміст музики - емоційний. Ритм ж - один з виразних засобів музики, за допомогою яких передається зміст. Тому почуття ритму, як і відчуття ладу, становить основу емоційної чуйності на музику. Активний, дієвий характер музичного ритму дозволяє передавати в рухах (що мають, як і сама музика, часовий характер) найдрібніші зміни настроїв музики і тим самим осягати виразність музичної мови. Характерні особливості музичної мови (акценти, паузи, плавний або уривчастий рух та ін.) можуть бути передані відповідними за емоційним забарвленням рухами (оплески, притупування, плавні або уривчасті рухи рук, ніг). Це дозволяє використовувати їх для розвитку емоційної чуйності на музику.
Таким чином, почуття ритму - це здатність активно (рухово) переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його. Індивідуальна своєрідність природних задатків кожної дитини, якісна своєрідність розвитку музичних здібностей необхідно враховувати в педагогічному процесі.
Із задоволенням займаються шестирічні діти музичною діяльністю: сприйняттям музики, виконавством, письменництвом та ін. Кожен з цих видів музичної діяльності впливає на розвиток музичних здібностей, особистості дитини в цілому.
У 6-7 років дитина вже здатна вислухати музичний твір до кінця, запам'ятати і дізнатися його, розрізнити його основну тему і характер, яскраві засоби музичної виразності. Сприйняття музики як виду діяльності включає також сприйняття дітьми музики у зв'язку з її подальшим виконавством, музично-дидактичні ігри для розвитку сенсорних здібностей. У сприйнятті музики тісно переплітаються інтелектуальний й емоційний початок.
Дитяче музичне виконавство включає спів, музично-ритмічний рух, гру на музичних інструментах. Спів є першим і найбільш доступним видом музичної та виконавської діяльності. У процесі співу не тільки успішно розвиваються музичні сенсорні здібності (особливо музично-слухові уявлення звуковисотного відносин, співочий голос), а й формується естетичне ставлення до навколишнього, музиці. Широко поширена в дошкільному віці і музично-ритмічна діяльність дітей. У процесі ритмічних музичних ігор, вправ, танців діти вчаться передавати музичні образи в русі. Сприятливий вплив цих видів діяльності надає не тільки на розвиток навичок ритміки, музикальності в цілому, але і на створення бадьорого, радісного життєвого тонусу дитини.
Все ширше використовується в цьому віці і такий вид виконавства, як гра на дитячих музичних інструментах. При цьому використовують не тільки найпростіші ударні іграшки та інструменти (брязкальця, дзвіночки, бубен, трикутники, барабан), але і металофони, гітари, тріоли, флейти та ін. Цією діяльністю діти займаються як індивідуально, так і в групі (невеликому ансамблі, оркестрі).
У шестирічному віці дитяче музичне виконавство стає все більш виразним. Це проявляється у розвитку здатності щиро і безпосередньо виражати емоційний зміст музики, в засвоєнні певних способів співу, руху, гри на музичному інструменті.
Особливе місце у музичній діяльності дітей займає написання (пісенне, музично-ігрове і танцювальне), імпровізація на дитячих музичних інструментах.
Включаються діти шестирічного віку і в музично-освітню діяльність, у процесі якої вони оволодівають музичною грамотою.
