Німецький композитор, піаніст, органіст, диригент, музично-громадський діяч. На формування естетичних поглядів Мендельсона значно вплинуло спілкування з видатними представниками наукової та художньої інтелігенції (В. Гумбольдт, Г. Гейне, Е. Т. А. Гофман, К. М. Бебер, Н. Паганіні); велику роль зіграли багаторічний контакт з І. В. Гете, який прищепив Мендельсону симпатії до класичного мистецтва, а також курс лекцій Г. Гегеля з естетики, який був прослуханий Мендельсоном у Берлінському університеті. Створення увертюри до комедії У. Шекспіра «Сон в літню ніч» (1826) - свідчення ранньої творчої зрілості Мендельсона. Значною подією в музичному житті того часу було виконання під управлінням Мендельсона після багаторічного забуття «Страстей за Матвієм» Й. С. Баха (1829). Одночасно Мендельсон набував славу композитора, піаніста, скрипаля. У 1829-32 Мендельсон подорожував по Європі, дорожні враження відбилися в «Італійської», «Шотландської» симфоніях і інших творах. У 1833 Мендельсон керував Нижньорейнського музичними фестивалями, в 1833 1835 музик-директор в Дюссельдорфі (під управлінням Мендельсона вперше виконані багато творів Г. Ф. Генделя, Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Л. Бетховена). З 1835 диригент і керівник оркестру Гевандхауза в Лейпцигу, що здобув завдяки Мендельсону світову популярність.
Творчі уроки :
У 1843 за ініціативою Мендельсона відкрилася Лейпцизька консерваторія. Мендельсон - один з найбільших представників німецького романтизму, тісно пов'язаний з класичними традиціями (естетична позиція Мендельсона - засновника лейпцігської школи- відрізнялася орієнтацією на класичні зразки), але шукав новий тип виразності. Музика Мендельсона відрізняється прагненням до ясності і врівноваженості, їй притаманні елегійність тону, опора на побутові форми музикування й інтонації німецької народної пісні («Пісні без слів» для фортепіано та ін.). Специфічна для Мендельсона образна сфера - витончена фантастичність скерцозність (увертюра з музики до п'єси «Сон в літню ніч» та ін.). Виконавський стиль Мендельсона - піаніста, супротивника поверхневої віртуозності, вплинув на його інструментальну музику (концерти, ансамблі та ін.). Один з творців романтичного симфонізму, Мендельсон збагатив його жанром програмної концертної увертюри («Морська тиша і щасливе плавання», 1832, та ін.).
При використовуванні інформації ссилка на сайт обов'язкова www.zaspivaj.com
