Радянський композитор, педагог, музично-громадський діяч. Народний артист СРСР (1954).
У творчості Xачатуряна самобутньо втілені традиції світового та національного музичного мистецтва. Його музика збагатила сучасну композиторську школу новими образами, стильовими елементами, засобами музичної виразності. Xачатурян досяг органічного синтезу тональної системи європейської музики з ладовими структурами східній музичної культури, головним чином вірменської. Основну увагу приділяв симфонії і камерно-інструментальних жанрів. Творам властиві відкрита експресивність, мелодійна щедрість, інтонаційна доступність. Важливу роль відіграє ритм, що виконує драматургічну функцію.
Творчі уроки :
Xачатурян - майстер оркестрового колориту. Світову популярність композитору принесли концерти з оркестром - для фортепіано (1936), для скрипки (1940) і для віолончелі (1946), балети «Гаяне» - перше національне музично-сценічний твір у цьому жанрі, а також «Спартак» - одна з вершин радянського балету. Крупним досягненням стала 2-а симфонія (1943), присвячена подіям Великої Вітчизняної війни 1941-45. Xачатурян плідно працював у галузі музики для театру і кіно (музика до вистав «Маскарад» Лермонтова, «Валенсіанском вдова» Лопе де Біжи, де використані іспанські мелодії і ритми, до фільмів «Пепо», «Зангезур» та ін.).
Автор музики Державного гімну Вірменської РСР (1944). Написав статті для журналів, присвяченій творчої діяльності ряду музикантів. Творчість Xачатуряна отримало широке громадське визнання. Ім'я Xачатуряна присвоєно Великому залу філармонії Єревану (1978). У 1984 в Єревані відкрито Будинок-музей Xачатуряна.
При використовуванні інформації ссилка на сайт обов'язкова www.zaspivaj.com
