Найдавніші знайдені флейти мають вік 35-40 тис. Років. Приблизно III тис. до зв. е. поздовжні флейти вже широко застосовувалися у Стародавньому Єгипті, та був і країнах Східної Азії.
Якою була музика в первісному суспільстві? Сказати складно. Можна не сумніватися, що вона була тісно пов'язана з природою і, напевно, використовувалася для культових відправлень. Вважають також, що вона могла приносити втіху за часів лиха, наприклад голоду. І, звісно, музика існувала виключно в усній формі.
Стародавній світ
Гамми, октави, акорди, гармонія: музика, якою ми її знаємо, далеко не завжди була такою. Нині академічна музична теорія чимось нагадує математику: є точні правила, які слід дотримуватися, щоб звучало красиво. Проте ця система склалася лише останні кілька століть. Давні розуміли та сприймали музику зовсім по-іншому.
Музика первісної доби
Слово «музика» прийшло до нас із давньогрецької мови. Але існував цей вид мистецтва задовго до античності. Вчені помітили, що й сьогодні навіть найрозрізненіші та найвіддаленіші племена, які ведуть існування на межі первісного ладу, виконують музику – у тих чи інших формах. Ймовірно, музика зародилася щонайменше 50 тис. років тому. Це робить її одним із найдавніших видів мистецтва.
Приблизно водночас з'явився перший історії музичний інструмент. Дослідники зійшлися на думці, що ним була флейта. Первісні люди вирізали з дерева чи кістки свистки. Потім комусь спало на думку (а саме так робляться великі відкриття) проробити в стінках свистка дірочку. Виявилося, що звук став трохи іншим. Тоді невідомий першовідкривач додав ще дірочок та отримував повноцінний духовий інструмент.
Найдавніші знайдені флейти мають вік 35-40 тис. Років. Приблизно III тис. до зв. е. поздовжні флейти вже широко застосовувалися у Стародавньому Єгипті, та був і країнах Східної Азії.
Якою була музика в первісному суспільстві? Сказати складно. Можна не сумніватися, що вона була тісно пов'язана з природою і, напевно, використовувалася для культових відправлень. Вважають також, що вона могла приносити втіху за часів лиха, наприклад голоду. І, звісно, музика існувала виключно в усній формі.
Стародавній світ
З появою писемності люди одержали можливість фіксувати музику. Найдавніша з відомих пісень датована 2000 р. до н. е. Вона записана клинописом на глиняній табличці. Єгиптяни записували музику піктографічно, тобто за допомогою малюнків-символів. У вавилонян був запис за допомогою складів.
У Стародавньому Єгипті з'явилися нові музичні інструменти: арфи та труби. Як і раніше, використовувалися флейти. Також були два інструменти: систр та менат. Вважалося, що їхнє спільне звучання нагадує шарудіння вітру в очереті. Ці інструменти використали для створення релігійної музики.
У давньоєгипетському суспільстві музика мала велике значення: вона супроводжувала похорон, свята, культові церемонії. У єгиптян був навіть бог, що заступав музиці: Айхи. А ще дуже любили співати: займатися вокалом могли навіть раби.
Античність
У Стародавній Греції музика була однією з головних освітніх дисциплін, поряд із граматикою та риторикою. Грали греки на щипкових (ліра, кіфара, тригон), духових (авлос, пан-флейта) та ударних (тимпан) інструментах. У ІІІ-ІІ ст. до зв. е. виник гідравлос - предок органу.
Особливу роль давньогрецької музики мало вчення Піфагора. Він встановив співвідношення між частотами коливання звуків та винайшов піфагорів лад. Вчений вірив, що музична гармонія нерозривно пов'язана з гармонією всесвіту та відображає її досконалість.
Музика Стародавню Грецію була здебільшого одноголосною, проте у вокальному мистецтві допускалися багатозвучності. Також греки мали свою систему нотації: для запису мелодії вони використовували літери грецького та фінікійського алфавіту. Причому для вокальних та інструментальних партій застосовували різні знаки.
Середньовіччя
У цю епоху музика, як і будь-який вид мистецтва, була невіддільною від релігії. Велике значення мав грегоріанський хорал – літургійний одноголосий спів римсько-католицької церковної традиції. У ІХ ст. сформувалася поліфонія – багатоголосе звучання, і навіть ладова система. Школи музики діяли, як можна здогадатися, при церквах та монастирях.
Але не тільки релігійна музика розвивалася в Середньовіччі. З'явилися поети-музиканти: трубадури та мінезінгери. Однак у XIII ст. культура менестрелів практично зійшла нанівець.
У слов'ян музика була частиною культури скоморохів – ряжених музикантів та акторів, які виконували жартівливу музику на народних гуляннях. Основні інструменти – гуслі, жалейка, бубон, домра. Балалайка, гармоній та гітара-семиструнка прийшли їм на зміну вже за петровських часів. У богослужінні на Русі використовувався знаменний спів, мелодія записувалася за допомогою спеціальних символів – гаків.
Музика Середніх віків, хоч і була порівняно нехитрою, підготувала ґрунт для музики Відродження та Нового часу. А та, у свою чергу, подарувала світові таких великих музикантів, як Бах, Бетховен, Вівальді та інші.
